вчитель зарубіжної літератури
Панчівської загальноосвітньої школи
І – ІІІ ступенів,
вчитель вищої кваліфікаційної категорії, «Старший
вчитель»
Тема: Ш. Бодлер – пізній романтик і
зачинатель модернізму. Збірка «Квіти зла» (загальна характеристика). Розуміння краси та призначення
мистецтва («Гімн красі»).
Мета: ознайомити
учнів із життям та творчістю Ш. Бодлера, естетичними поглядами, втіленими у збірці
«Квіти зла»; розкрити роль поета у формуванні мистецтва символізму; розвивати
навички виразного читання та аналізу поетичного твору; вчити учнів висловлювати
власні судження; сприяти вихованню у них
високих естетичних смаків.
Обладнання:
презентація до збірки «Квіти зла», «Мелодія сліз» К.Дебюссі
Тип
уроку:
Хід уроку
І.
Організаційний момент.
Оголошення теми, мети уроку.
ІІ.
Актуалізація опорних знань.
- Звідки
поширились ідеї «мистецтва для мистецтва» та в літературі яких країн
утвердились? (вони
набули поширення у Франції в 30-ті роки XIX ст. створивши підґрунтя
таких яскравих явищ французької поезії, як творчість «парнасців» та
символістів. У 50—60-ті роки XIX ст. школа «чистого мистецтва» активно
утверджується в російській літературі. Приблизно на цей час припадає розвиток
аналогічних тенденцій в англійській літературі. Широкого розповсюдження
концепції «мистецтва для мистецтва» набули за доби декадансу.)
- Які
особливості поезії «чистого мистецтва»? (Поезія натяків, здогадок і замовчувань, вірші
не мають сюжету: передають не думки і почуття, а «летючий» настрій поета, мистецтво не пов'язане з життям, поет не втручається у справи тлінного
світу,це поезія для обраних.)
-- Назвіть
основні теми поезії «чистого мистецтва»?
(Любов
. Природа. Мистецтво.)
- Назвіть
представників «чистого мистецтва (французькі
«парнасці», і символісти, російські поети Ф.І.Тютчев і А.А.Фет)
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Слово вчителя.
Французька поезія середини – другої половини ХІХ ст. зберігає традиції
романтизму, однак відбуваються модерністські зрушення, які долали усталені
традиції мистецтва. Зміст символізму як модерністського напрямку визначає
філософія двох світів: світ видимий, матеріальний, світ людського тіла (суспільне
життя, соціальні проблеми, матеріальні потреби) та світ духовний, ідеальний (вищі
моральні цінності, ідеали, духовні потреби, мистецтво), який вищий за
матеріальний. Ці світи різноспрямовані (умовно кажучи – до землі й до неба),
конфліктні, тому картина світу у символістському творі побудована на
контрастах. звучать мотиви безнадії, зневіри, прихований чи очевидний
сум, розпач.
-
Хто
з французьких поетів одним з перших передав це у поезії?
(Одним із перших все це великою мірою відчув і передав у своїх віршах Ш.
Бодлер, французький поет, якому доля
подарувала лише 46 років, але
який назавжди увійшов до еліти світової класики. Шарль Бодлер (1821-1867) —
французький поет, літературний критик та перекладач, один з найвпливовіших
представників французької літератури 19 століття.З ним пов’язують появу
декадансу, у його творчості знаходять витоки символізму. Зрештою, саме він
заговорив про необхідність створення
літератури на нових творчих і естетичних засадах, яку і назвав просто і ясно –
новою (модерновою або модерністською).
Вчитель. Він належав до тих поетів, які
не знайшли розуміння і визнання у сучасників. Його вважали небезпечним аморальним
богохульником, анархістом,напівбожевільним. Лише дехто, переважно діячі
мистецтва, вбачав у Бодлерові великого поета. Його поезія мала такі
новаторські риси.
Порівняйте портрети. Яким бачили Ш.Бодлера його сучасники?
Повідомлення біографів
Поет
Теодор де Банвіль писав про свого сучасника 22-річного Бодлера: «Якщо можна
назвати людину чарівною, то найбільшою мірою це стосується Бодлера… Погляд його
сповнений життям і думкою…» Але
цей образ трагічно змінювався. На відомому портреті Курбе Бодлер зображений вночі при світлі свічки,
заглибленим у читання якогось фоліанта.
Від прекрасної шевелюри не лишилося й згадки.
Зникла замріяна чарівність юності. Його згорблена фігура, відкинута в сторону
рука з неприродно розчепіреними пальцями – все виражає напружену роботу думки.
Глядача охоплює відчуття тривоги.
На останньому портреті, написаному за життя поета художником
Фантен-Латуром, обличчя поета виражає такий трагічний відчай, таку невідворотну
скорботу, що від нього довго не можна відвести очей, а серце стискається від
болю.
Вражає погляд Бодлера в роботі А. Матісса. Художник зобразив Бодлера
вольовим, рішучим, нескореним. Та душу поета автор портрета приховав від людей.
Літературну долю Бодлера визначила його
єдина поетична збірка "Квіти зла". До Бодлера прийшла популярність,
хоча ще ледве помітна, але цього було досить, щоб у грудні 1856 р. модний
видавець Огюст Пуле-Малассі купив у нього права на "Квіти зла".
Усього через півроку книга вийшла у світ. В одному з листів Бодлер писав:
"У цю жорстоку книгу я вклав увесь свій розум, усе своє серце, свою віру і
ненависть".
Назву збірки поет шукав довго, зате вона
виявилася напрочуд місткою і виразною,
адже сфокусувала в собі не лише суперечності епохи, а й протиріччя самого
Бодлера. Назва збірки підкреслила головну думку - привабливість зла для
сучасної людини. У стислій формі автор передав власне сприйняття сучасного
світу як царства зла й водночас його власне бачення цієї сумної реальності.
Збірка трактувалася сучасниками як поетизація аморальності. Але сам Бодлер
стверджував, що книгу треба оцінювати цілісно, лише тоді з неї випливе
жорстокий моральний урок.
Збірка
"Квіти зла" створювалася поетом упродовж усього життя й увібрала все
найкраще з його поетичної спадщини.
- Які
збірки інших поетів зі світовою славою
ставали їх єдиними шедеврами і підсумками всієї творчості ?
(У цьому плані вона схожа на "Листя
трави" Уїтмена чи "Кобзар" Т. Шевченка.) Збірка - цілісний твір,
де всі частини й окремі вірші органічно пов'язані. Книга мала посвяту, вступ і
складалася із 6-ти циклів, об'єднаних за проблемно-тематичним принципом.
- - Розкрийте
філософський сенс назви збірки. (Квіти – прекрасне творіння
природи, символ краси та досконалості світу, радості. Зло – чорна сила
диявольського темного породження, антипод добра, страждання, біль.
«Заголовок-каламбур» - так визначав назву збірки сам автор). Отже, в назві
збірки – парадокс, у ній протиставлено сподівання, ідеали, відчай та безнадія.
Та чи завжди квіти – це символ радості? Адже з квітами людей проводжають в
останню путь, приносять їх на могилу аж ніяк не на знак радості.
Після 1848 р. поет пережив гостру духовну
драму. Він переосмислює події французької революції, намагається осягнути їх з
філософської точки зору. І якщо раніше митець схилявся до думки, що світ - це
збалансованість добра і зла, то тепер зазначає, що зло всесильне. Від злих
намірів письменник і сам неодноразово потерпав, тому у збірці «Квіти зла» все
більше звертає увагу на суперечності життя.
«Квіти зла» - цілісний твір, де всі частини й
окремі вірші органічно пов’язані. Книга має посвяту, вступ і складається із
шести циклів: «Сплін та ідеал», «Паризькі картини», «Вино», «Квіти зла», «Бунт»
і «Смерть». Усі цикли
об’єднані за проблемно-тематичним принципом.
-
Якою
поет бачить людину і як її зображує? (Бодлер
стверджує, що у кожної людини є два прагнення: одне спрямоване до Бога (це
духовність, прагнення до внутрішнього вдосконалення), друге - до Сатани
(тваринність і насолода від власного падіння). Тому у ліричному героєві збірки разом із
«звірячою» сутністю живе «прекрасна душа», спрямована до Бога. Бодлерівський
Бог самотній, недоступний. Він відділений від світу безоднею, і будь-яке
наближення до нього є відстороненням від світу. Вихідною позицією бодлерівської
творчості є напружене протистояння добра і зла. Бога І Сатани.
ІV.Аналітико-інтерпретаційна
діяльність
Прослухаємо та проаналізуємо художні особливості його
програмного твору із збірки «Квіти зла».
Аналіз твору.
·
Яке
враження справляє поезія?
·
Чим
для поета є краса? Звідки вона походить?
·
Чи
погодитесь із твердженням рядків «Безумні
злочини й діяння благородні;
Захмелюєш серця, подібно до вина»?
·
Знайдіть
в поезії ці бінарні опозиції .Складемо схему розуміння автором краси.
·
Чи
важливе для Бодлера моральне підґрунтя
краси?
·
Чого
він від неї очікує?
·
Чому
вірш має назву «Гімн красі»?
·
Чи
гармонійна краса у Бодлера?
·
Чи
має краса обмеження?
·
Чи
може бути красою аморальність?
·
Може
бути краса вбивчою?
·
Чи
пов’язані добро і зло в поезії. Що їх єднає?
·
Тож
моральними чи аморальними є витоки краси? (за Бодлером краса знаходиться поза
межами морального)
·
Чи
погоджуєтесь з думками поета?
Вправа «Вільний мікрофон»
учні висловлюють власні думки і переконання
щодо висвітленої проблеми
Завершальне виразне
читання
Читання поезії під
музику К.Дебюссі «Мелодія сліз».
V. Оцінювання роботи учнів.
VІ. Домашнє завдання.(за вибором учня)
·
Прочитати біографію П.Верлена,
·
Вивчити напам'ять поезію «Осіння пісня»
(мова за вибором учня)
·
Зробити підрядковий переклад поезії
«Осіння пісня», порівняти з перекладами М.Лукаша, Г.Кочура та інших
·
Створити колаж або ілюстрацію з використанням образів-символів до поезії
«Осіння пісня»
Використана
література
1. Нельман
М. Я Шарль Бодлер. Судьба. Естетика. Стиль,- М., Худ. лит., 1979;
2. Ш.
Бодлер. Квіти Зла. Вірші в прозі / Упоряд., Вступ. ст. Косікова Г.К.; коммент. А.Н.
Гірівенко, Є.В. Баєвським, Г.К. Косікова.- М .: Висш.шк., 1993
3. Шарль
Бодлер. Квіти Зла: Вірші. Статті про мистецтво. - М .: Ексмо-Прес, 1998.
4. Шарль
Бодлер. Біографія - життєвий і творчій шлях – [Електронний ресурс]. – Режим
доступу:http://www.ukrlib.com.ua/bio-zl/printout.php?id=6
5. Шарль
Бодлер «Квіти зла» –
[Електронний ресурс]. – Режим доступу:
Матеріали до уроку:
Дякую
ВідповістиВидалити