А.Рембо "Відчуття"

Лягул Ольга Миколаївна,

вчитель світової літератури

та російської мови

Мартоніської загальноосвітньої школи

І – ІІІ ступенів,

     вчитель вищої кваліфікаційної категорії

Тема: „Зоряний слід“ А.Рембо. „Відчуття“, „Голосівки“. Зняття інформаційно- розповідної функції поетичної мови.  

Мета: ознайомити учнів із особистістю та творчістю поета; допомогти усвідомити особливості його естетики та художнього світу; розвивати навички дослідницької роботи, виразного читання, художнього   аналізу поетичних творів, використання елементів компаративного аналізу; виховувати естетичне розуміння поетичного слова, повагу до духовних  надбань людства.

Обладнання: портрет поета, мультимедійна презентація, вірш Л.Костенко «Хлопчик прийшов із Шарлевілю», вірші А.Рембо.

Тип уроку: урок – дослідження.

Хід уроку

І. Перевірка знань учнів.

ІІ. Пояснення нового матеріалу.

1. Слово вчителя

     Російський поет О.Мандельштам писав: „Геній Рембо, стрімкий та суперечливий, як комета, промайнув на обрії символізму, залишивши за собою зоряний шлях, до кінця ще не розгаданий. Але йти по зорях до Рембо – нелегке завдання для душі… “.

      Серед великих французьких символістів останньої третини ХІХ століття чи не найзухвалішим порушником поетичного етикету був Артюр Рембо. Епатаж, із яким він нехтував устоями французького вірша, що були закладені ще в епоху класицизму, нагадує поведінку представників молодіжних рухів середини ХХ століття: те, що вважалося неприпустимим у поезії, цей “хлопчичок із Шарлевіля” зробив її природним набутком. За надзвичайно короткий час Рембо здійснив стрімкий прорив від поетики парнасців ледь не до сюрреалістичних шукань, щоб потім відмовитись від поезії взагалі, дійшовши в ній до меж заказаних.

       Тому темою нашого уроку є „Зоряний слід“ А.Рембо. „Відчуття“, „Голосівки“. Зняття інформаційно-розповідної функції поетичної мови.“, а епіграфом  будуть слова „Творіння розсудливих затьмаряться творіннями нестямних. Платон.“ 

       Всього 37 уроків відвела доля таким неперевершеним майстрам літературного слова, як Дж.Байрон, О.Пушкін, А.Рембо. Та навіть порівняно з Байроном і  Пушкіним можна говорити про творчий Феномен, бо лише три роки свого життя (з 17 по 20 р.) Рембо віддав мистецтву і  навіки увійшов в скарбницю світової літератури. Знаний А.Рембо і в Україні. Величезне враження справила його творчість на видатну українську поетесу Ліну Костенко, яка у вірші «Хлопчик прийшов із Шарлевілю» розповіла про його юнацькі роки. 

                   Звучить вірш Ліни Костенко "Хлопчик вийшов із Шарлевілю"

Хлопчичок прийшов із Шарлевілю.

О Парижу, це малий Рембо.
Не доводь його до божевілля,
постарайся вберегти або
хоч принаймні пожалій, щоб вижив.
Грубіян? Пробач, переросте.
Він не може звикнуть до принижень,
може, він скажений через те.
Він нестерпний? Дами і добродії!
Етику порушив, етикет?
Не доводьте дійсність до пародії,
вам нічого, але ж він поет!
Серед вас, чужих і бородатих,
може, йому снився Лангедок.
Я насмілюсь тільки нагадати,
що йому ж сімнадцятий годок!
Сни у нього ще не чорно-білі,
серце ще обурене на цвіль!

Хлопчичок прийшов із Шарлевілю
Мученик вернувся в Шарлевіль 

-  Прослухавши вірш, скажіть, чим французький  митець був близький видатній українській поетесі?

(А.Рембо був близький Ліні Костенко за духом, за поетичним світобаченням, тому вона дещо ідеалізувала його життя й постать у реальності. Адже не тільки він страждав від світу, а й світ страждав від його бунтівного, нестримного характеру, його витівок.)

       Хто ж він, цей „хлопчик із Шарлевіля“? (на фоні музики та відео розповідь про Рембо)

      Провінційне містечко Шарлевіль. Саме тут народився майбутній поет. Змалку Артюр проявляв свою обдарованість: блискуче вчився, був першим учнем з усіх предметів, з 6-7 років почав писати прозу, а з 8 – поетичні твори. В 15 років пише вірш „Сенсація“, який без відома автора був опублікований в одному із паризьких журналів. Він багато читає, захоплюється поезією парнасців, а в одному із листів до Теодора де Банвіля пише про те, що „завжди буду обожнювати двох богинь: Музу і Свободу“.

2. Цитатна доріжка.

         Чілійський поет Пабло Неруда писав: „Рембо, перебудувавши всю поетику, зумів знайти шлях до найшаленішої краси“.

3.Проблемне питання: 
В чому полягає новаторство поезії Рембо?

4.Слово вчителя:

        „Я був проклятий райдугою“, - такими словами завершував своє творче життя 20-річний поет.

         Це не помилка, у 20 років він справді підводив підсумки невдалого, на його думку, життєвого експерименту під назвою „Творчість Артюра Рембо“. „Прокляття райдугою“ позначилось на його житті раптовим спалахом поетичної зрілості, блискучим, але невдалим горінням і не менш стрімким згасанням його літературної зірки.

5. Знайомство з творчістю Рембо 

Читання вірша "Роман"

-Яким постає автор в поезії?

-Яку інформацію чи розповідь нам дає Рембо?

-Що характерно для поетичного бачення автора?

6. Виразне читання ученицею вірша „Офелія“.

Офелія (в перекладі С.Ткаченка)

I

По чорних хвилях вод, де сплять вечірні зорі,
Бліда Офелія, мов лілія, пливе,
Поволі так пливе в своїй фаті прозорій...
— Мисливський крик збудив безмежжя лісове.

Вже тисячу років, безумна, серед ночі
Вона, мов білий квіт, рікою проплива.
Вже тисячу років Офелія шепоче
Нічному леготу свої сумні слова.

Цілує перса їй набіглий бриз, неначе
Сплітаючи вінок з великої фати;
Над нею жалібно верба плакуча плаче,
Схилились над чолом шумкі очерети.

Зім'яті лілії ронитимуть зітхання;
З вільшини сонної, пристанища птахів,
Долине інколи кралате тріпотання:
— А з золотих зірок озветься дивний спів.

ІІ

Бліда Офеліє! Тобі, мов сніг, сліпучій,
Поринуть довелось у плин — без вороття!
— Тому, що вітровій норвезький, знявшись з кручі,
Терпкою вольністю тебе манив, дитя;

Тому, що в подуві, що хвилив кожний волос,
Тобі, замріяній, приніс він дивний спів;
Тому, що вчула ти Природи владний голос
У скаргах дерева, в зітханнях вечорів;

Тому, що рев морів, хрипкий і люті повний —
Як на твої чуття, був надто грізний він;
Тому, що лицар твій, безумний та безмовний,
Одного ранку сів коло твоїх колін!

Свобода! Небеса! Кохання! О Причинна!
Ти танула від мрій, мов білий сніг в огні;
I слово марища душили безупинно.
— I зір потьмарили Безмірності страшні!

III

— I твердить так Поет: коли засяють зорі,
Збираєш ти вночі латаття річкове.
I бачив навіч він, як у фаті прозорій
Бліда Офелія, мов лілія, пливе.

                                            Дж. Е.  Міллес. Офелія

-Чи можна вважати, що поет відступає від традиційного зображення шекспірівської героїні?

-У чому проявляється новаторське бачення образу Офелії Артюром Рембо?

(у цілому А.Рембо притримується шекспірівського опису героїні трагедії „Гамлет“ і характерної для ХІХ ст. інтерпретації загибелі Офелії, відображеній у живописі (наприклад, на відомій картині англійського художника Д.Е.Міллеса. Проте вже помітним є відступ Рембо: героїня – вічна Офелія, котра волею долі піднялася вище своїх можливостей і гине від перспектив, що у стражданні розкрилися перед нею.) 

7.Слово вчителя:

        1873 року А.Рембо написав книгу „Сезон у пеклі“, що була своєрідною сповіддю і прощальною піснею поета. 

      
     Особистість А.Рембо асоціюється з бунтівною і незбагненною душею, вільною від будь-яких умовностей. Митець вважав, що відкриває таємний сенс буття, створює зовсім нову поезію, яка колись буде сприйнята всіма людськими почуттями.

8.Художній аналіз поезії „Відчуття“ (різні переклади):

- Яка картина виникає під час прослуховування поезії?

- Які відчуття сповнюють душу ліричного героя твору? Що робить його щасливим? (ліричний герой – блукач-мандрівник. Прагнення ліричного героя до безмежності і злиття зі світом, нестримність у почуттях, невгамовність у пошуках робить героя щасливим)

- До якої тематичної групи за традиційною типологією (пейзажна, інтимна, філософська) може належати ця поезія?

- Дослідіть особливості композиції поезії. (Вірш поділяється на 2 частини: перша строфа насичена дієсловами майбутнього часу, в ній згадуються уже пережиті ліричним героєм почуття і враження, що проектується на майбутнє; друга строфа – дієслова переважно теперішнього часу – відчуття, навіяні фантазією, і переводить сприйняття на більш глибинний рівень. Поєднання двох світів, дійсного і вигаданого, створює гармонійну єдність твору.)

- Як сприймає ліричний герой природу? (природа – це жива істота, котру можна пізнати лише за допомогою відчуттів).

- Спробуйте прокоментувати кольорову палітру твору. Які кольори та відтінки будуть в ній переважати? (відчуття гармонії, піднесений настрій підкреслюється синім (блакитним) кольором, який у художній палітрі  Рембо має символічне значення надії, пошуку, чистоти, натхнення).

- Які художні засоби присутні? (епітети, порівняння, метафора у перекладі В.Ткаченка „любов … віддасть …пориви…“).

9. Слово вчителя:

      У творі „Марення. Алхімія  слова.“ А.Рембо писав: „Я винайшов колір голосних! - «А» - чорне, «Е» - біле, «І» - червоне, «О» - синє, «У» - зелене. - Я погодив форму і плин кожної приголосної і тішив себе надією за допомогою інстинктивних ритмів винайти таке поетичне слово, яке рано чи пізно буде приступне всім почуттям…“.

10.Виразне читання та аналіз сонета „Голосівки“:

- Скільки змістових пластів утворі? (сонет побудований як низка асоціацій ліричного героя. В художньому полі сонету наявні два пласти: звуко-смисловий та зорово-візуальний).

- Дослідіть асоціації ліричного героя у творі „Голосівки“.

-Які кольори в творі? Як вони розміщені?

-Дослідіть, які напрямки руху та частини простору характерні для звуко-кольорової моделі кожної голосівки. Що означає вираз „від альфи до омеги“? Чи справді в сонеті рух відбувається від „початку до кінця“? (А – літера, що символізує початок(перша літера алфавіту), чорний колір літери асоціюється з , можливо, „темрявою небуття“ – початком світу;  „смітники“ асоціюються  з поняттям „низ“;  Е – спрямованість угору, північ (можливі асоціації: чистота, білизна, прозорість, блиск);  І – колообіг (струм крові, лінія губ); У – горизонтальний рух (траєкторія хвилі, зморшок), простір, глибина;  О – нерухомість, простір Всесвіту. Напрямки руху та частини простору розміщені за принципом контрасту: низ- верх, колообіг – горизонталь. Власне, Омега – це не просто „кінець“; це досягнення повноти світобудови, вищість над усім „блиску фіалкових очей“ Бога).

-Послідовність літер, що їх використав у своїй поезії А.Рембо, майже відповідає французькому алфавіту, за одним винятком: літера О передує літері У. Проте Рембо змінює алфавітний порядок і закінчує вірш „розкодуванням“  асоціацій літери О.У чому сенс такої зміни? (Символом досконалості, повноти духовного буття, світової гармонії А.Рембо обирає Омегу – останню літеру грецького алфавіту як завершеність пошуку).

-Зробіть висновки, чому саме таку послідовність „голосівок“ обирає автор? (послідовність голосних у поезії відтворює рух від початку буття до кінця, від хаосу до гармонії, від темряви до світла, від початку буття до вінця світобудови, від незнання до вищої мудрості, від пустого дзижчання до неземної божественної музики, від мізерної істоти до Бога).

-Які естетичні пошуки А.Рембо відобразилися в поезії? (Рембо шукав принцип універсальності поетичної мови. Поет пропонує нове поетичне бачення, поєднуючи в єдине ціле звуки, кольори, образи, зовнішній світ і світ людської душі).

ІІІ. Закріплення.

1.Асоціативне завдання. 
Спробуйте визначити власні кольорові асоціації до голосних А, О, У, Е, І.

2.Слово вчителя:

     Артюр Рембо немов комета пронісся поетичним небом, лише на якусь мить спалахнув сліпучим сяйвом „золотої іскри вселенського світла“. Проте ця іскра не згасає й досі. Поет Артюр Рембо чітко розумів, що він іде своїм естетичним шляхом – творить символізм принципово іншого типу, хоча і в загальному руслі шукань французького символізму.

ІV.Підведення підсумків.

Вправа „Мікрофон“: 
Яким я бачу Артюра Рембо … (висловлювання учнів).

V.Домашнє завдання:

- скласти колаж до поезії А.Рембо;

- прочитати  та підготуватися до аналізу твору „П’яний корабель“;

- скласти психологічний портрет поета.

Література:

1. В.В.Паращич. Усі уроки світової літератури. 10 кл. Харків. «Основа». 2011.

2. К.Таранік – Ткачук. Від Вірмена до Маркеса. Тернопіль. «Мандрівець». 2005.

3. Зарубіжна література № 21-24, червень, 2005.

4. Євгенія Волощук. Зарубіжна література. Хрестоматія – посібник. 10 кл. Київ. «Світ знань». 2004.