Поль Верлен "Осіння пісня"

Іляшова Світлана Сергіївна,

 вчитель світової літератури

та російської мови

Кам’янської загальноосвітньої школи

І – ІІ ступенів,

вчитель вищої кваліфікаційної категорії, «Старший вчитель»

Тема: Поль Верлен. Зображення пейзажів природи і душі в поезії «Осіння пісня». Сугестивність, музикальність, живописність лірики. 
Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю поета-символіста Поля Верлена; виявити характерні ознаки модерністських течій і явищ у його поезії;  визначити риси  індивідуального стилю поета;  поглибити знання учнів про символізм, імпресіонізм; навчати учнів аналізувати поетичний твір,  удосконалюючи навички асоціативного, текстологічного та компаративного аналізу ліричного твору; розвивати навички виразного читання; сприяти формуванню  ключових компетентностей та виховувати інтерес до модерністської поезії та любов до прекрасного.

Обладнання: портрет П. Верлена, презентація, музичний супровід К.Дебюссі "Море", відеозапис пісенного виконання поезії «Осіння пісня» мовою оригіналу, репродукції картин на осінню тематику (І. Левітан «Золота осінь», А. Куїнджі «Осінь»,   В. Серов «Жовтень»),    картки-пам’ятки для  компаративного аналізу перекладів поезії, роботи в групах.

     Тип уроку: урок асоціативного аналізу поезії.

                                                 

ХІД УРОКУ

                                                                              Найперше — музика у слові!

                                                                               Бери ж із розмірів такий,

                                                                               Що плине, плистий і легкий,

                                                                               А не тяжить, немов окови…

                                                                                                  П. Верлен

І. Організаційний момент.

                                                                 

II. Актуалізація опорних знань, умінь та навичок, життєвого досвіду.
Підготовка до сприйняття – збудження учнівських асоціацій  на явище, предмет, дію, які будуть відтворені у поезії.

Створення асоціативного ланцюжка.

 - Що таке Краса? Підберіть асоціації до цього поняття.

 - Чи існує, на вашу думку, зв’язок між Красою, Гармонією та Поезією? Доведіть або спростуйте думку.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

1. Оголошення теми та мети уроку.

2. Робота з епіграфом до уроку.

- Чи є епіграф уроку відображенням ваших думок відносно прекрасного?

           Інтерактивний прийом   «Палітра асоціацій».

- Які почуття, настрої викликає у вас саме слово - осінь?

     3.Слово вчителя.

Осінь… Для більшості людей це, безперечно, сумна пора року. Осінь  - це завершення барв літа, підведення підсумків у  важливих справах,  життєвих подіях.  Переважно, в нашій уяві,  осінь –  це поєднання суму з іноді безпричинною тугою. Тема осені є однією з улюблених тем визначних митців слова. Сумні осінні пейзажі і почуття також відповідали світобаченню і світосприйняттю Поля Верлена, поета, чия творчість не залишить байдужим нікого. Отже, сьогодні ми познайомимось з поезією цього визначного поета.

- А що ви очікуєте від уроку?

ІV. Робота над темою уроку.

1. Презентація портретів Поля Верлена.

Г.Курбе, портрет П.Верлена, 1866

  

    

 

2. Інтерактивний прийом  «Моє слово до портрета». 

Представлення і захист учнями виготовлених рекламних буклетів «Поль Верлен – поет – символіст».

3. Робота з цитатами « Верлен прийшов до нас через віки… ».

   
    Слово вчителя. Поль Верлен повів за собою не тільки ціле покоління французьких символістів, його творчістю захоплювались і відчували вплив Р. Рільке, О. Блок, Ф. Гарсіа Лорка, українські неокласики та сучасні поети – Ліна Костенко та ін.

  -А яким бачили поета сучасники?

 4. Інтерактивний прийом «Світлина душі».

    Учні представляють описи зовнішності П. Верлена, зроблені його сучасниками, зокрема вислови А. Франса, А. Пуаза, акцентують увагу на визначних рисах.

 "З першого погляду його можна прийняти за сільського чаклуна. Голий, гулястий череп, що виблискує міддю, маленькі косуваті очі блискучі, кирпатий ніс із широкими ніздрями, рідка, жорстка, коротко підстрижена борода...” (А. Франс)

"…найбільш оригінального, грішного, містичного, найбільш натхненного і справжнього серед сучасних поетів" ( А. Франс).

" Дивний чоловік у незмінному довгополому пальті, широкоплечий, губатий, із випуклим, як церковна баня, чолом; нижче від кирпатого носа світилися примружені монгольські очі. Цапина борідка довершувала цей портрет. Кирпоноса класична голівка фавна, голова Сократа! На обличчі з’являлися то мовчазна веселість, то глибокий сум". (А.Пуаз)

- На що звертали увагу сучасники в зовнішності  поета?

 Слово вчителя.  Сучасники звертали увагу на очі поета. «Блискучі очі» відмічав  А. Франс, «примружені монгольські очі» - А. Пуаза. А очі, як звісно, є дзеркалом душі. Загальний настрій апокаліпсису, що переважав у суспільстві   19 ст. – поч. 20  ст. виливався у поезії символістів, і П. Верлена зокрема,  настроєм суму, відчаю, песимізму, очікування кінця світу. Його поезії стали вираженням духовної атмосфери епохи.

« Є така поезія Верлена

Де поет себе питає сам

У гіркому каятті: «Шалений!

Що зробив ти із своїм життям», - справедливо відзначив  М. Рильський.

     А німецький поет Генріх Гейне зазначав: «Світ розколовся, і тріщина пролягла крізь серце поета».

Поет – це людина, яка тонко і глибоко відчуває все, що відбувається поруч, яка прагне гармонії, краси навколишнього світу.  І будь – який відступ від цієї гармонії сприймає як зло, несправедливість, фальш. І все це боляче вражає серце митця. І в результаті народжуються вірші, сповнені відчаю і туги.

Цей біль породжує образ «осіннього серця», зі струн якого линуть сумні осінні пісні, що передають осінь в душі.
Слово вчителя. У поезії найбільше цінували Прекрасне символісти. Відомо, що виник символізм саме у творчості  П. Верлена та А. Рембо.

     5. Робота з опорно – логічною схемою

Інтерактивний прийом «Склади пазли».

Методичний коментар. Учням пропонуються картки впереміш, вони повинні скласти їх попарно, правильно поєднавши літературознавчі терміни та їх тлумачення. Для карток відібрані терміни: символізм,  символ, імпресіонізм, асоціація, алітерація, уособлення, порівняння, анафора, епіфора.

Символізм	літературно-мистецький напрям кінця ХІХ — початку XX ст., основоположники якого, базуючись на ідеалістичній філософії Шопенгауера, «теорії несвідомого» Едуарда Гартмана і поглядах Фрідріха Ніцше, проголосили основою мистецької творчості символ.
Си́мвол	знак, сутність, яка позначає іншу сутність.
Імпресіоні́зм	мистецька течія у живописі, а також в літературі та музиці, котра виникла в 1860-х роках та остаточно сформувалася на початку 20 століття у Франції.
Асоціація	сполучення, з'єднання чого-небудь в одне ціле.
Алітера́ція	стилістичний прийом, який полягає у повторенні однорідних приголосних звуків задля підвищення інтонаційної виразності вірша, для емоційного поглиблення його змістового зв'язку.
Уособлення	вид метафори — вираз, що дає уявлення про яке-небудь поняття або явище шляхом зображення його у вигляді живої особи і наділеного її властивостями.
Порівня́ння	троп, який полягає у поясненні одного предмета через інший, подібний до нього, за допомогою компаративної зв'язки.
Анафора	одна зі стилістичних фігур; вживаний на початку віршових рядків звуковий, лексичний повтор чи повторення протягом цілого твору або його частини синтаксичних, строфічних структур
Епі́фора	стилістична фігура, протилежна анафорі, повторення однакових слів, звукових сполучень, словосполучень наприкінці віршових рядків, строф у великих поетичних творах (в романі у віршах), фраз — у прозі чи драмі

6. Інтерактивна вправа «Інформаційна атака».

Методичний коментар. Учні опрацьовують запропоновану інформацію та складають таблицю «ЗХВ» («ЗНАЮ – Хочу дізнатись – вивчив»). Таблиця складається з трьох колонок. До першої учні записують те, що їм відомо із запропонованого матеріалу («первинні знання»), до другої – те, що хочуть ще дізнатись. До заповнення третьої колонки учні повертаються  в кінці  і записують узагальнену отриману на уроці інформацію. Запитання, на які учні не отримали відповіді, якщо такі є, можна використати на наступному уроці.

          Слово вчителя. Своєрідною «візитівкою» поезії Верлена стала знаменита «Осіння пісня». Найприкметніша риса поета – музичність відчувається одразу без перекладу.

    7. Музична хвилина. 
Прослуховування та читання поезії «Осіння пісня» 

 Бесіда

- Що ви відчули, слухаючи і читаючи цей твір?

- Які картини та образи поставали у вашій уяві?

- Яким настроєм пройнятий твір?

- Які емоції та почуття викликав?

Слово вчителя. Понад сто років «Осіння пісня» приваблює перекладачів, існує понад 30 перекладів даної поезії, і  їх перелік не завершується.

За умови майстерного перекладу зберігаються асонанси, алітерації, які були в оригіналі вірша французькою. Кожен з перекладачів вірша, по суті, творить свій шедевр, передаючи своє враження і настрій.

    8. Робота в групах.

Виразне читання «Осінньої пісні» у перекладах Г. Кочура,  М. Лукаша,   М.Терещенка. Аналіз асоціативних образів, картин, створених автором ліричного твору і переданих перекладачами.

В роботі учні користуються  пам’яткою для аналізу поетичного твору.

                           

Пам’ятка

·        Визначте тему і провідну думку твору.

·        Установіть зв’язок твору з життям та світосприйняттям автора.

·        Визначте основний настрій вірша.

·        Що відчувається ліричному герою в музиці осені?

·        Порівняйте переклад із підрядником (майже дослівний переклад) твору.

·        З’ясуйте художні прийоми поетичного мовлення поета, їхню роль у вірші.

·        Проаналізуйте звукопис поетичного твору.

·        Спробуйте встановити асоціативні зв’язки і кольорові паралелі  між поетичним твором і запропонованим твором образотворчого мистецтва.

                            І.Левітан «Золота осінь», 1895

                                      А.Куїнджі «Осінь», 1876 - 1890

                                         В.Сєров "Жовтень", 1895

Методичний коментар. Читання «Осінньої пісні» у перекладах супроводжується прослуховуванням К. Дебюссі «Море. Три симфонічні ескізи»,  Аналіз поезії супроводжується демонстрацією репродукцій картин В.Сєрова "Жовтень",   І. Левітана «Золота осінь», А. Куїнджі «Осінь» зі встановленням кольорових паралелей та асоціативних зв’язків.

  

9. Бесіда.

- Які художні засоби (виражальні чи зображальні) переважають у вірші?

- З яких окремих планів складається «загальна панорамна картина»?

(Порушено межі між простором (об’єктивним) і часом минулим, теперішнім, майбутнім).

- Які емоції втілено в кожному окремому плані?

(Основне емоційне тло створює мелодію, яка лине з кожного рядка твору, у кожній строфі змінюється мелодія і настрій: туга переривається боєм годинника; уповільнений ритм прискорюється лихим вітром).

- Які прийоми надають цій поезії ознак пісні?

- Як у цьому творі позначилась така риса верленівської поезії, як музичність?

 10. Схема «Магічна фігура».

Методичний коментар. Учні  у зошитах у вигляді математичної фігури відображають віддзеркалення принципу музичності у поезії П. Верлена «Осіння пісня», переважно це трикутник.

Принцип музичності віддзеркалюється:

n  у назві твору (пісня);

n  в образній системі («скрипки листопада»);

n  у звучанні відтінків і півтонів, у передачі звуків музики.

Слово вчителя. Вірш «Осіння пісня» увійшов до збірки «Сатурнічні поезії» (цикл «Сумні мелодії»). Емоційний фон вірша створює мелодія кожного рядка – сумна, тривожна, легка. Струни осінніх скрипок хвилюють душу. Змінюються пори року, змінюється людина, її відчуття. Осінь – час переосмислення минулого, налаштування на нові події і враження. Основні образи  поезії – осінь, вітер, листя, струни, годинник, скрипка мають глибоке символічне значення.

11. Інтерактивний прийом «Майстерня поета». 

Учні визначають своє бачення  символічного значення основних образів поезії.

 12. Інтерактивний прийом «Кольорова палітра».
Словесне малювання картини - вірша П. Верлена «Осіння пісня».

Слово вчителя. В «Осінній пісні» поета воєдино зливаються осінній пейзаж і пейзаж душі. Душа – інобуття пейзажу, а пейзаж –«стан душі». Тому осінь зображається не тільки як пора року, а й як журба, утома, втрата чогось прекрасного, наближення кінця. Чому сумує ліричний герой, чому тужить за минулим? Хто знає… У вірші не випадково з’являється символічний образ годинника, що відраховує миттєвості.

  Сухим листком осіннього листопаду стає душа ліричного героя, що потрапила під владу фатальної долі.

  У символістсько – імпресіоністичному творі марно шукати відповідей на усі питання. Автор лише створює настрій, викликаючи певні асоціації.

13.Інтерактивний прийом «Гронування»

Слово вчителя. Сьогодні ми не тільки долучилися до прекрасного світу поезії Поля Верлена, нам вдалося  доторкнулися  до живої душі поета, відкрити її неповторні грані і разом з тим, відкрити назустріч часточку своєї душі. Адже кожне поетичне слово не розсиплеться у порох, а проросте у ваших душах добром, уважністю один до одного, любов’ю та співчуттям. Долучившись до прекрасного світу мистецтва слова, ми також стаємо кращими і,  я вірю, трішечки поетами у душі. 

14. Інтерактивний прийом «Асоціативне коло».

Робота в групах.

Методичний коментар. Кожна група  визначає кількома  словами (і в кольорі  на папері) асоціативні зв’язки між  поезією П. Верлена «Осіння пісня», іншими творами: поетичним,  музичним, образотворчим,  та своїм станом душі, створюючи таким чином асоціативне коло.  Роботи кожної групи поєднуються в ході представлення, утворюючи таким чином  велике «Коло людської душі». Для роботи групам пропонуються поетичні твори І Буніна «Листопад», Р. М. Рільке «Осінній день», О. Пушкіна «Уж небо осенью дышало»,  Ш. Леконта де Ліля «Осінній спогад».

VI. Підсумок уроку.

  1. Інтерактивна вправа «Те, що на душі».

Слово вчителя.  (на фоні музичного супроводу). Поетична душа  – це безмежний Всесвіт почуттів, емоцій, настроїв.  Під впливом прекрасних поезій Поля Верлена самі собою народжуються поетичні рядки. Пропоную  всім  зосередитись,  дослухатися до голосу своєї душі  і відтворити свої почуття у слові. Отже, те, що на душі….

Рядки поезії вчителя зарубіжної літератури Савієвської Л.Б., які я  пропоную вашій увазі, на мою думку, найкраще відображають стан душі. .

Осінь. Верленівська осінь

                       Знову стука в віконце моє.

                       Грає золотом озера просінь,

                       Де журавка мед – воду п’є.

Знов дерев багряніє листя

У промінні осінніх прикрас.

І яскраво – червоне намисто

Горобина розкинула враз.

Відлетіли у вирій лелеки,

Тихим став, мов зажурений, гай…

А думки все в минулім, далеко,

Серце рветься у літо, та й край.

                            Савієвська Л. Б.

VII. Домашнє завдання.

Посилання на сайти:

·        http://uchitelska.at.ua/load/multimedijni_zasobi/videoroliki_pro_zarubizhnikh_pismennikiv/43

·        http://muzogig.net/gig/поль верлен осенняя песня

·        https://infourok.ru/pol_verlen._vrsh_osnnya_psnya-159.

·        pol_verlen-dopovid-27.02.2013.doc

·        Поль Верлен Осіння пісня.mp4

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Всесвітня література в середніх навчальних закладах України №2.—Педагогічна преса, 2011.

2. Богосвятська А.І. Як  зробити смачний, ароматний, кольоровий урок літератури:  Методичний посібник/ А.І.Богосвятська. – Львів: Норма, 2015. -136 с.

3. Дзик А.П., Сорока А.М. Осіння скрипка Поля Верлена // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 1996. - №5. – с.25-28.

4. Кіяшко Н. М.«Осіння пісня» Поля Верлена в різних перекладах: який вибрати і як із ним працювати? : Методичні рекомендації/-- Полтава, 2013.

5. Крушинська О.Г. Відтворення в українських перекладах композиційних структур у лінгвопоетиці Поля Верлена // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. пр. – К.: КНЛУ, 2006. – Вип.17. – С. 160-170.

      

ДОДАТОК 2

Поль Верлен "Осіння пісня"

Paul Verlaine.  Chanson d'automne

Les sanglots longs

Des violins

De l'automne

Blessent mon cœur

D'une langueur

Monotone.

Tout suffocant

Et blême, quand

Sonne l'heure,

Je me souviens

Des jours anciens

t je pleure;

Et je m'en vais

Au vent mauvais

Qui m'emporte

Deçà, delà

Pareil à la

Feuille morte.

Осіння пісня

Довгі ридання

Скрипок

Осінніх

ранять моє серце

Томлінням...

Аж задихаюсь

І блідну, коли

Дзвонить годинник:

Я згадую

Колишні дні

І плачу.

І я виходжу

На вітер лихий.

Що носить мене

Туди-сюди,

Неначе

Мертвий  лист.

Підрядник (майже дослівно)

Переклади

Михайло Рудницький

Довгим квилінням

Скрипка осіння

На глум

У серце ллє чорну

Непереборну

Нудьгу.

В сірій безмежі

В час, коли з вежі

Б'є дзвін,

З сутінків чути

Спомин забутих

Годин.

Йду за вітрами,

Щоб від нестями

Що-крок

Геть мене гнали,

Наче зівʼялий

Листок.

  

  Борис Тен

Довгим квилінням

Скрипки осінні

Монотонно,

Вперто, без жалю

Серце вражають

Непритомне.

Весь охолону,

Тільки задзвоне

Десь годинник, –

Спогади давні

Стогнуть в риданні

Несходимім.

Кинуся з хати

З вітром блукати,

А він злісно

Мною жбурляє,

Ніби зів'ялим

Мертвим листом.

Микола Терещенко

Скорбне ридання

Скрипок до рання,

Пісня осіння –

Серце вражає,

Втомно гойдає,

Мов голосіння.

Весь я холону,

Стигну від дзвону,

Блідну з одчаю.

Згадки ж юрбою

Мчать наді мною –

Тяжко ридаю.

Вийду я з хати,

Вітер проклятий

Серце оспале

Кидає, крає,

Наче змітає

Листя опале.

Микола Лукаш

 Ячать хлипкі,

Хрипкі скрипки

Листопада.

Їх тужний хлип

У серця глиб

Просто пада.

Від їх плачу

 Я весь тремчу

І ридаю,

 Як дні ясні,

Немов у сні

Пригадаю.

Кудись іду

У даль бліду,

З гір в долину,

Мов жовклий лист

Під вітру свист –

В безвість лину.

 Григорій Кочур

Неголосні

Млосні пісні

Струн осінніх

Серце тобі

Топлять в журбі

В голосіннях.

Блідну, коли

Чую з імли –

Б'є годинник:

Линуть думки

В давні роки

Мрій дитинних.

Вийду я в двір –

Вихровий вир

В полі млистім

Крутить, жене,

Носить мене

З жовклим листям. 

Святослав Гординський

В осінню глиб

Ввілявся хлип

Віоліни,

Із серця дна

Надокучна

Туга лине.

Весь блідну я,

Коли здаля

Б'є годину,

На спомин днів,

Минулих снів

Сльози ринуть.

Йду самітний,

А вітер злий

Дме, упертий,

Жене, мете

Мене, мов те

Листя мертве.

Павло Грабовський

Хмура осінь. Голосіння

Безвідрядне світове

Зворушує знов боління,

Моє бідне серце рве.

Проминуло життя втішне;

Ледве дишу, весь поблід;

Спогадавши про колишнє,

Гірко плачу йому вслід.

Що ж? До краю треба плутать;

Вітер лютий дме в кістки,

Мов те листя мене крутить

Та швиря на всі боки.